Наукова робота - Факультет педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва

Наукова робота

Інформація про діяльність науково-педагогічних працівників

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівників кафедри

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівника Захарченко А.В.

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівника Карпенко А.П.

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівника Кожевнікової Л.В.

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівника Колоса М.Г.

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівника Ляшка М.П.

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівника Малашевської І.А.

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівника Мартинюка А.К.

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівника Мартинюк Т.В.

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівника Генесіран М.В.

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівника Мотузка Р.М.

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівника Носаченко Т.Б.

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівника Стрілець О.В.

Інформація про діяльність науково-педагогічного працівника Шпитальової О.В.

Close

Конференції

Інформаційний лист VIІІ Міжнародної Інтернет-конференції «Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики» (18-20.03.2021 р.)

Інформаційний лист VI Міжнародної електронної конференції (14-15.03.2019 р.)

Інформаційний лист VIІ Міжнародної Інтернет-конференції «Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики» (19-21.03.2020 р.)

Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції “Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики” (25-27.03.2015)

Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції “Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики” (09-10.03.2017)

Матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції “Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики” (14-15.03.2018)

Матеріали VІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції “Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики” (14-15.03.2019)

Close

Викладачі кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання плідно займаються науковою діяльністю. Результати їх наукових досліджень є підґрунтям для постійного вдосконалення навчально-виховної та музично-просвітницької роботи.

Наукові інтереси кафедри – проблеми музичної культури, мистецтвознавства, мистецької освіти, музичної психології.

Упродовж 2013 – 2019 років викладачі кафедри брали участь у наукових конференціях:

міжнародного рівня – 75 заходів;

всеукраїнського рівня – 55 заходів;

регіонального рівня – 30 конференцій.

 Протягом календарних 2013 – 2019 років викладачі кафедри брали участь в організації наукових конференцій та семінарів:

  • Міжрегіональний науково-методичний семінар «Актуальні проблеми фахової підготовки студентів музично-педагогічного профілю згідно нових державних стандартів і програм» (жовтень 2013 р., 2014 р., 2015 р.)
  • Всеукраїнський міжвузівський науково-практичний семінар «Культурологічний та педагогічний аспекти впровадження засобів музикотерапії у систему дошкільної, шкільної та вищої мистецької освіти» (листопад 2013 р., 2014 р., 2015 р., 2016 р., 2017 р., 2018 р.)
  • Науково-практичний семінар для студентів педагогічного факультету «Сакральний світ трипільського орнаменту в сучасних творах декоративно-прикладного мистецтва» (квітень 2013 р.)
  • Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики» (березень 2014 р., 2015 р., 2016 р., 2017 р., 2018 р., 2019 р.).

VІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція конференції «Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики» відбудеться 19-21 березня 2020 р.  Тематика VІІ Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики»:

  • Історія, теорія та практика сучасного художньо-історичного та художньо-педагогічного краєзнавства;
  1. Актуальні проблеми мистецтва та педагогіки у контексті євроінтеграції;
  2. Теоретичні та практичні засади професійної підготовки майбутніх учителів мистецтва;
  3. Упровадження основ інфомедійної грамотності в практику професійної підготовки майбутніх учителів мистецтва в школі.

До участі у конференції запрошуються науковці, викладачі мистецьких і педагогічних закладів, аспіранти, магістранти, учителі.

Результативність роботи над ініціативною тематикою кафедри упродовж 2013 – 2019 років.

Теми:

  • «Удосконалення організації та процесу фахової підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін на етапі євроінтеграції освіти України»
  • «Творчий розвиток дітей загальноосвітніх навчальних закладів у процесі реалізації завдань мистецької освіти»

 Опубліковано:

  • Статей у наукометричних базах данних – 3.
  • Фахових статей – 130.
  • Навчальних посібників (гриф МОН) – 2.
  • Навчальних посібників – 8.
  • Монографій – 7.
  • Статей у вітчизняних журналах – 8.
  • Статей у зарубіжних виданнях – 80.
  • Статей у збірниках – 70.
  • Матеріалів конференцій – 198.

Серед значних публікацій кафедри:

  • Концептуальні засади мистецької педагогіки у вищій школі: колективна монографія (2014). Під ред. Т.В. Мартинюк, Н.В. Ігнатенко. Мелітополь: Видавництво МДПУ імені Б.Хмельницького.

У монографії висвітлено погляди сучасних представників наукової філософської, педагогічної та мистецтвознавчої думки з питань сучасної методології педагогіки та мистецтвознавства, охарактеризовано практи­чні аспекти викладання мистецьких навчальних дисциплін, розглянуто наукові основи сучасної теорії та практики виховної роботи у вузі, пред­ставлено національно-регіональні культурні, мистецькі та освітні прак­тики, проаналізовано навчальну та позаурочну музично-творчу діяль­ність школярів.

Матеріали монографії будуть цікавими для студентів факультетів мистецького спрямування, магістрантів, аспірантів, викладачів мистець­ких дисциплін.

  • Губар М.Г. Хрестоматія з акомпаніаторської практики. Ч.1. (2014). Київ: Основа.

Хрестоматія пропонує авторські акомпанементи Губаря М.Г. до популярних народних та авторських пісень, які вивчаються у 8 класі загальноосвітніх шкіл, а також нові інструментально-вокальні твори схожої тематики. Супроводи переважної більшості пісень написані для баяна з поданими примітками варіантів для акордеону, фортепіано і бандури – найширше поширених акомпануючих інструментів.

  • Губар М.Г. Хрестоматія з акомпаніаторської практики. Ч.2. (2016). Київ: Основа.

Хрестоматія пропонує авторські акомпанементи Губаря М.Г. до українських народних пісень та оригінальних творів, стилізованих під народну пісню. Супроводи переважної більшості пісень написані для баяна з поданими примітками варіантів для акордеону, фортепіано і бандури – найширше поширених акомпануючих інструментів.

  • Історія, теорія та практики сучасних гуманітарних наук: колективна монографія (2016). За заг. ред. Т.В. Мартинюк, Н. В. Ігнатенко. Мелітополь: Люкс.

У монографії висвітлено погляди сучасних представників наукової соціологічної, культурологічної, педагогічної та мистецтвознавчої думки з питань гуманітарного контексту соціокультурного простору, аксіологічних змін у духовному житті суспільства; представлено музикознавчі студії в галузі музичної регіоніки та хорознавства; охарактеризовано основні тенденції розвитку української духовної пісенності; розглянуто гуманізацію педагогічної теорії та практики, синкретизм фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.

  • Малашевська І.А. Музичне навчання дошкільників і молодших школярів на основі оздоровчо-розвивального підходу: монографія. (2016). Переяслав-Хмельницький: ФОП Домбровська Я.М.

У монографії висвітлено результати дослідження теорії та практики навчання музики дітей дошкільного й молодшого шкільного віку з використанням музикотерапії. У науковій роботі здійснено огляд і аналіз тшретично-практичних аспектів сучасної дошкільної та початкової шкільної освіти, уточнено зміст і структуру музикальності, визначено критерії, показники та рівні її розвиненості в дітей дошкільного й молодшого шкільного віку, досліджено феномен музикотерапії та досвід її застосування у сфері музичної педагогіки, вивчено особливості психофізіологічного розвитку дітей означеного віку в сучасних умовах. Монографія містить обґрунтування та розробку теоретико-методичної системи музичного навчання дошкільників і молодших школярів на засадах саногенно-особистісного підходу.

Зміст монографії може бути використаний у процесі проведення наукових досліджень у сфері музичної педагогіки, викладання на курсах підвищення кваліфікації музичних керівників і вчителів музики початкової школи, а також у практиці підготовки студентської молоді в музично-педагогічних коледжах, інститутах, університетах тощо.

 

  • Малашевська І.А.Програма оздоровчо-освітньої роботи з дітьми старшого до­шкільного віку «Веселкова музикотерапія». (2016). Тернопіль: Мандрівець.

Програма та методичні рекомендації “Веселкова музикотерапія: оздоровчо-освітня робота з дітьми старшого дошкільного віку” створена для використання в освітньому процесі сучасних дошкільних і по­зашкільних навчальних закладів у роботі зі здоровими дітьми (задля гармонізації емоційно-психофізіологічних станів та підсилення розвитку їх музикальності), а також з дітьми, які мають незначні емоційно-психологічні розлади (з метою усунення неврозів, страхів, комплексів, проблемної поведінки, внутрішніх конфліктів тощо). Зміст програми може бути використаний як базовий для проведення гурткової роботи зі старшими дошкільниками.

 

  • Малашевська І.А. Музично-оздоровчімандрівки з дітьми п’ятого року життя: програма і методичні рекомендації (2017). Авт. кол.: С. В. Бод­нар та ін. Тернопіль: Мандрівець.

Посібник створено для використання у навчально-виховному процесі сучасних дошкільних і позашкільних навчальних закладів у роботі зі здоровими дітьми (для гармонізації емоційно-психофі­зіологічних станів та розвитку їхньої музикальності), а також із дітьми, які мають незначні емоційні наслідки захворювань, стресів, навантажень тощо (для усунення неврозів, страхів, комплексів, проб­лем поведінки, внутрішніх конфліктів тощо).

Для музичних керівників, вихователів, логопедів, психологів.

  • Мартинюк А.К., Мартинюк Т.В., Карпенко Є.В. Диригентська діяльність Івана Заболотного в музичній культурі Сумщини останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст. Колективна монографія. Київ: Кафедра, 2019.

Науково-біографічний нарис всебічно висвітлює основні засади музично-виконавської діяльності та диригентської педагогіки професора, заслуженого діяча мистецтв України Івана Петровича Заболотного. Розкривається її концептуальне значення для формування на Сумщині в кінці ХХ – на початку ХХІ століть сучасної хорової школи.

Видання розраховане на широке коло читачів, науковців, фахівців у галузі музичного мистецтва та педагогіки, студентів та викладачів мистецьких навчальних закладів; також для поповнення фондів універсальних та музично-театральних бібліотек.

  • Мартинюк Т.В. Про деякі класифікаційно-типологічні характеристики музичного мистецтва менонітів Приазов’я. (2018). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 1’2018, 115-121.
  • Smakovskyj J., Martynjuk T., Pashcenko I., Lesyk A. Pedagogical Culture of Future Teachers of Musical Art: A Methodological Investigation. (2018). TARIH KULTUR VE SANAT ARASTIRMALARI DERGISI-JOURNAL OF HISTORY CULTURE AND ART RESEARCH. Volume 7. Issue 1. Pages 55-64.
  • Martynyuk, T. & Martynyuk, A. (2019). Nadiia Goryukhina’s Individual Style of Scientific Thinking in the Context of the Issue of the Scientific Rationality Type. Journal of History Culture and Art Research, 8(2), 236-243. doi:http://dx.doi.org/10.7596/taksad.v8i2.2036

Робота аспірантів, докторантів

  • Ткаченко О. М. Мистецька освіта в колегіумах Лівобережної України (ХVIII – початок XIX ст.).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Переяслав-Хмельницький, 2015.

Дисертаційна робота присвячена історико-педагогічному аналізу процесів становлення та розвитку мистецької освіти в колегіумах Лівобережної України у ХVIII – на початку XIX ст. Уточнено сутність та зміст понять «мистецька освіта», «музична освіта», «художня освіта», «театральна освіта», виявлено особливості їх організації в колегіумах Лівобережної України досліджуваного періоду. На основі вивчення комплексу архівних джерел, історичних матеріалів, наукової літератури з’ясовано і проаналізовано соціальні та культурно-історичні передумови становлення мистецької освіти в колегіумах Лівобережної України (XVIІІ – початок XIX ст.).

Виявлено особливості змісту музичної, художньої та театральної освіти в досліджуваних навчальних закладах. Виявлено основні методи навчання мистецьких дисциплін у колегіумах: повторення музичного матеріалу з голосу вчителя та вивчення основ нотної грамоти (на уроках музики); копіювання (на уроках малювання); написання віршів, промов (на уроках поетики та риторики). Встановлено провідні форми організації мистецької освіти в досліджуваних навчальних закладах – урочні (урок-лекція, урок-диспут) та позаурочні (шкільний театр, обов’язкова участь у церковному хорі, «весняні рекреації», «епетиції», «вакації», виготовлення та оздоблення декорацій для шкільного театру, тез-об’яв, листів-панегіриків, «кужбушки», розмальовування хат тощо.

Виокремлено та схарактеризовано прогресивні ідеї історико-педагогічного досвіду організації мистецької освіти в колегіумах Лівобережної України у XVIII – на початку XIX ст.: ідея особистісно-орієнтованого (індивідуального) підходу; ідея введення мистецького компоненту до змісту навчальних дисциплін (поетики, риторики); ідея створення всезагального хорового колективу навчального закладу; ідея проведення спільних «весняних рекреацій»; ідея використання календарно-обрядового фольклору у навчально-виховному процесі колегіумів. Результати дослідження впроваджено у зміст спецкурсу «Суміжні види мистецтва» для студентів педагогічного факультету спеціальності «Музичне мистецтво».

  • Михалюк А.М. Формування виконавської культури майбутніх учителів музики засобами українського фортепіанного мистецтва.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика музичного навчання. -Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2014.

Дисертація присвячена проблемі формування виконавської культури майбутніх учителів музики засобами українського фортепіанного мистецтва. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій літературі, у теорії та практиці вищої музично-педагогічної освіти, уточнено зміст поняття «виконавська культура майбутнього вчителя музики», конкретизовано його компонентну структуру; розкрито високу культурно-освітню значущість українського фортепіанного мистецтва та доведено його позитивний вплив на процес формування виконавської культури майбутніх учителів музики.

Обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування виконавської культури майбутніх учителів музики засобами українського фортепіанного мистецтва. Визначено критерії, показники та встановлено рівні сформованості у майбутніх педагогів-музикантів виконавської культури. Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено поетапну методику формування виконавської культури майбутніх учителів музики засобами українського фортепіанного мистецтва. Результативність запропонованої методики виявилась у позитивній динаміці змін у рівнях сформованості виконавської культури студентів експериментальної групи у порівнянні із студентами контрольної групи.

  • Грушкіна С. В. Жанрово-видова специфіка мистецтв Запорізького Приазов’я в культурному просторі регіону (остання третина ХХ – початок ХХI століть).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01. – теорія та історія культури. – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. – Київ, 2016. Науковий керівник – Мартинюк Т.В.

Дисертацію присвячено проблемі жанрової специфіки мистецтв Запорізького Приазов’я як складової культурного простору цього регіону України, що фокусує в собі регіональні особливості професіоналізму митців візуальних, часових та просторово-часових видів мистецтва.

Акцентовано інтерпретації поняття «культурний простір» у різних гуманітарних дисциплінах, регіональний аспект теорії мистецьких жанрів, виявлено системотворчі фактори культурного простору Запорізького Приазов’я. Уперше здійснено системно-цілісне дослідження візуальних, часових та просторово-часових мистецтв Запорізького Приазов’я останньої третини ХХ – початку ХХІ ст., розглянуто жанрову специфіку кожного з указаних видів мистецтва.

Зазначено, що культурний простір Запорізького краю має свої особливості, пов’язані з його історичним минулим, географічним положенням та ландшафтно-природничою специфікою, етнічними характеристиками, соціально-економічними умовами. Доведено, що складність, суперечливість, нашарування та різноманітність форм взаємодії різних рядів закономірностей (регіональних, загальнонаціональних) у сучасній культурі специфічно перетворилися в групах візуальних, часових та просторово-часових мистецтв Запорізького Приазов’я останньої третини ХХ – початку ХХІ ст.

 

  • Малашевська І. А. Теорія і практика навчання музики дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з використанням музикотерапії.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика музичного навчання. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2017.

Дисертація присвячена науково-методичному узагальненню та новому вирішенню проблеми оптимізації мистецької освіти шляхом обґрунтування, розробки та практичної апробації саногенно-особистісної парадигми музичного навчання у системі дошкільної та початкової шкільної освіти.

На основі вивчення філософської, психолого-педагогічної та мистецтвознавчої наукової літератури проаналізовано теорію та практику сучасної системи дошкільної та початкової шкільної музичної освіти в контексті сучасних наукових підходів. Розкрито сутність, зміст і структуру музичної навченості, критерії, показники та її рівні у дошкільників і молодших школярів. Розглянуто особливості психофізіологічного розвитку сучасних дошкільників і молодших школярів. Досліджено феномен музикотерапії та досвід її застосування у сфері музичної педагогіки

Саногенно-особистісну парадигму визначено як фундаментальну ідею, згідно якої підвищення ефективності мистецької освіти дошкільників і молодших школярів в умовах сучасності передбачає актуалізацію резервних й адаптивних можливостей дитячого організму засобами музикотерапії. Провідними положеннями саногенно-особистісної парадигми виступають запропоновані нами принципи: комплементарно-інтеграційний, гуманістично-комунікативний, гедоністично-оптимістичний, емоційно-коригувальний індивідуально-розвивальний.

Ефективна реалізація саногенно-особистісної парадигми забезпечується теоретико-методичною системою музичного навчання дошкільників і молодших школярів з використанням музикотерапії, яка містить розроблені нами педагогічні умови, етапи, форми, методи та прийоми.

Станом на 2019-2020 н.р. на кафедрі навчається 6 аспірантів:

  • Чиркіна С.В. – аспірантка ІV року заочної форми навчання, спеціальності 011 – освітні і педагогічні науки. Науковий керівник – доктор педагогічних наук, доцент Малашевська І.А.
  • Ларічева І.О. – аспірантка ІІ року заочної форми навчання, спеціальності 011 – освітні і педагогічні науки. Науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор Мартинюк Т.В.
  • Злотницький Є.О. – аспірант ІІ року заочної форми навчання, спеціальності 011 – освітні і педагогічні науки. Науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор Мартинюк Т.В.
  • Мольдерф Т.М. – аспірантка І року заочної форми навчання, спеціальності 015 – професійна освіта. Науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор Мартинюк Т.В.
  • Сіка Ю.М. – аспірант І року заочної форми навчання, спеціальності 015 – професійна освіта. Науковий керівник – кандидат мистецтвознавства, доцент Мартинюк А.К.
  • Салтикова Л.В. – аспірантка І року заочної форми навчання, спеціальності 015 – професійна освіта. Науковий керівник – доктор мистецтвознавства, професор Мартинюк Т.В

Наукова школа. З 2013-2014 н.р. на кафедрі функціонує наукова школа «Концептуальні засади сучасного художнього краєзнавства» під керівництвом доктора мистецтвознавства, професора Мартинюк Т.В. До її складу увійшли 13 осіб, серед яких – науковці кафедри і вузів Києва, Мелітополя, Харкова, Кишинеу (Республіка Молдова). Напрямами роботи наукової школи є: визначення векторів становлення теорії й методології сучасного художнього краєзнавства; обґрунтування  концептуальних основ сучасного художньо-історичного та художньо-педагогічного краєзнавства; розробка теоретичних моделей художньої, музичної, образотворчої культури регіону (рідного краю) та впровадження їх у наукові роботи молодих науковців; впровадження методик мистецтвознавчих наукових досліджень музичної та образотворчої культури регіонів України, педагогічних досліджень з проблем освітнього та виховного потенціалу краєзнавчого матеріалу в навчально-виховний процес ВНЗ, ЗНЗ. У наукових заходах кафедри, роботі наукової школи беруть участь студенти спеціальностей «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво».

Результати дослідження краєзнавчої та регіональної проблематики викладені  у збірці наукових статей “Регіональні культурні, мистецькі та освітні практики”, що використовуються у навчальному процесі напряму «Музичне мистецтво» ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (дисципліни “Методологія і методика сучасного мистецтвознавства”, “Основи музичної семантики”, “Культурологія музичного мистецтва”, «Методологія і методика сучасного мистецтвознавства»,  “Виконавські школи України ХХ-початку ХХІ століття”, “Виконавське музикознавство”, “Музичне краєзнавство”), Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв України, Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського, Харківської державної академії культури (дисципліни «Музична критика», «Методологія сучасного мистецтвознавства», «Історія української музики», «Історія української музики»).

Напрями співпраці з іншими науковими школами та науково-дослідними установами.

  • Співпраця з Державним педагогічним університетом Республіки Молдова імені Іона Крянге в галузі розробки проблеми музичної культури в етнорегіональному вимірі.
  • Співпраця з Академією музики, кіно і театру Республіки Молдова в напрямі виконавського музикознавства національних культур.
  • Співпраця з Державним університетом Республіки Молдова в напрямі інтегративної парадигми системи витончених мистецтв.
  • Співпраця з Університетом менеджменту освіти НАПН України в галузі інформаційних технологій в сучасному художньо-освітньому просторі.
Перейти до вмісту